Спадкування за заповітом чи за законом?
Спадкування – це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та обов’язків спадкодавця до його спадкоємців. Сукупність цих прав та обов’язків і є спадщиною.
Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Спадкування за заповітом поставлене, серед видів спадкування, на перше місце відповідно до пріоритетності волі особи. Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом.
Черги спадкування:
– У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, і батьки.
– До другої черги спадкоємців за законом належать рідні брати і сестри спадкодавця, його баба, дід — як з боку батька, так і з боку матері.
– У третю чергу право на спадкування за законом виникає в рідних дядька та тітки спадкодавця.
– Четверту чергу спадкоємців за законом складають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
– І, нарешті, у п’яту чергу право на спадкування за законом отримують інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. У цьому разі ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п’яту чергу право на спадкування за законом мають також утриманці спадкодавця (тобто не-” повнолітні або непрацездатні особи, які не були членами сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержували від нього матеріальну допомогу, що була для них єдиним або основним джерелом засобів до існування).
Оподаткування при отриманні спадщини
Відповідно до п. 174.2 ст.174 Податкового Кодексу України (далі ПК) до спадщини і дарам застосовують три види ставок прибуткового податку:
1) 0% від будь-якого об’єкта спадщини чи подарунка сплачується при отриманні спадщини родичами першого ступеня спорідненості. Родичами першого ступеня споріднення є батьки, батьки чоловіка або дружини, чоловік або дружина, діти, діти чоловіка або дружини, а також усиновлені діти.
Крім того, за нульовою ставкою обкладається прибутковим податком рухоме і нерухоме майно, а також грошові кошти, успадковані інвалідами 1 групи, а також дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Об’єкти комерційної власності, суми страхового відшкодування, а також недержавні пенсійні кошти оподатковуються на загальних підставах.
Нововведення НК: за ставкою 0% обкладаються також грошові заощадження, розміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території Україні, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 ., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982р., державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 1994 років, погашення яких не відбулося.
2) 5% від об’єкта спадщини для спадкоємців, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення. Наприклад, онуки спадкодавця та особи не перебувають ні в якій спорідненості платять прибутковий податок за однаковою ставкою.
3) 18% при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від нерезидента (ступінь спорідненості в даному випадку взагалі не має значення), а також спадкоємцем нерезидентом від спадкодавця-резидента.
Також додатково кожен спадкоємець, незалежно від ступеня спорідненості та відсоткової ставки податку при отриманні спадщини, має додатково сплатити податок на військовий збір в розмірі 1,5% .
Для визначення суми податку, відповідно до ставки оподаткування, проводиться експертна оцінка спадкового майна.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом установленого законом строку він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, особисто має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається із часу відкриття спадщини(тобто смерті спадкодавця).
Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців.
